пʼятницю, 19 жовтня 2012 р.

Узагальнююче повторення теми: Основні положення МКТ



Тема уроку: Узагальнююче повторення теми: «Основні положення молекулярно – кінетичної теорії»
(Урок - конференція)
Мета уроку: показати зв'язок фізики з природою; розширити кругозір учнів щодо оцінки наслідків діяльності людини; навчити аналізувати, систематизувати, узагальнювати; продовжити виховання екологічного мислення у дітей та допомогти їм відчути себе часточкою матері – природи.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань  
План конференції
1.     Вступ (вступне слово вчителя)
2.     Виступи учнів
3.     Дослідні підтвердження МКТ
4.     Розв’язання фізичних задач
5.     Висновок

На дошці напис:
Все, що навколо, при чому живем,
Словом «природа» ми звично зовем.
Знати природу і вміти в ній жити
Фізика вчить нас, її нам любити.
Вступне слово вчителя.
З географії вам відомо, що Земля оточена повітряною оболонкою – атмосферою. (Від грецьких слів атмос – пара, повітря і сфера – куля.)
Сучасне життя поширене у верхній частині земної кори – літосфері, нижніх шарах повітряної оболонки Землі – атмосфери.
Атмосфера – це суміш газів, які в свою чергу, складаються з багатьох молекул. Атмосфера сягає у висоту на декілька тисяч кілометрів.  Верхня межа визначається озоновим шаром. Усе живе, що піднімається  вище за озоновий шар, гине.
Отже, як бачимо, озоновий шар виконує дуже важливу захисну функцію.  
 Потужність його порівняно невелика – 2км на екваторі і 4км біля полюсів. Максимальна концентрація озону на висоті 20 – 25км – 8 часточок на мільйон часточок повітря. Головне значення озонового шару в тому, що він захищає живі істоти від жорсткого ультрафіолетового випромінювання, яке згубно діє на мікроорганізми, у тому числі й хвороботворні. Під впливом ультрафіолетового випромінювання молекули кисню розпадаються на вільні атоми, які можуть приєднуватися до інших молекул кисню, утворюючи молекули озону. Але на жаль озоновий шар стрімко виснажується над полярними і північними широтами, в тому числі і над Європою.  В деяких регіонах зареєстровано зменшення озонового шару майже на 20%.
Зоні поширення озону нині загрожує небезпека. Деякі забруднювальні речовини прискорюють процес розпаду озону, порушуючи рівновагу між ним та киснем у бік зменшення концентрації озону. Озоновий шар вичерпується через потрапляння в атмосферу озоноруйнівних речовин, таких наприклад, як холодоагенти в холодильниках та кондиціонерах, розпорошувачі в аерозольних упаковках. Нині у світі виробляється близько 1,4 млн. т фреонів.  Через досить високу хімічну стабільність (час існування їх в атмосфері становить від 70 до 500 років) ці сполуки поширюються в повітряному просторі без розкладання до висоти 15 – 50км від земної поверхні.
Ми живемо на дні повітряного океану.
Про повітря стародавній учений Платон говорив: «Повітря, як і океан, належить всім і водночас нікому». Його не можна поділити між людьми. Ним користується кожен. Без повітря немає життя. Без води можна прожити кілька днів, без їжі – кілька тижнів. А без повітря – лише декілька хвилин. Що ж таке повітря? Крізь нього видно будинки, Місяць, Сонце, зорі. А саме повітря побачити не можна. Повітря всюди: і там, у небі, і навколо нас.
Повітря, як і всі тіла, складається з молекул, розділених проміжками. Вам відомо, що у газах молекули майже не взаємодіють одна з одною.
За законом всесвітнього тяжіння, всі тіла, внаслідок притягання до Землі, падають на її поверхню. Чому ж усі молекули повітря не впадуть на поверхню Землі (подібно сніжинкам, які вкривають поверхню Землі сніговим шаром)?
Це, можливо, пояснюється тим, що молекули рухаються.
Давайте порівняємо молекули повітря з більярдними кульками, які рухаються по поверхні стола. Якщо ми збільшимо силу удару кия,  тобто надамо кулькам більшої швидкості, то вони повилітають за межі більярдного столу. А якщо вдарити ще сильніше? То кульки підскочать ще вище. Отже, і молекули рухаються з настільки великою швидкістю, що відриваються на тисячі кілометрів від Землі. Найбільше молекул біля поверхні Землі, а з висотою їх стає все менше і менше, а, отже, і зменшується густина повітря. 
Багата і щедра наша природа. Її ресурси забезпечують інтенсивний розвиток усіх галузей народного господарства. Вона є джерелом фізичного і морального здоров’я людини, неодмінною умовою суспільного розвитку. Проте використовувати природу можна по -різному. 
Можна – й історія людства знає чимало таких прикладів – залишати за собою безплідні, позбавленні життя, ворожі людині простори. Але можна і треба облагороджувати природу, допомагати їй повніше розкривати життєві сили.
Учень 1. Природа – це все, що нас оточує. Вона жива, бо змінюється, або, можна сказати, перебуває в русі. Рухаються  молекули, з яких складається будь – яке тіло, рухаються атоми, рухається наша планета Земля навколо Сонця, рухається Сонце з усіма планетами, що її оточують.
Учень 2. У природі все змінюється за якимись своїми правилами, які не залежать від людини, тому я вважаю, що природа вільна.
Учень 3. Якщо ми будемо правильно розуміти природні явища, то природа відповідатиме нам любов’ю. природа подарувала нам сонячне тепло, їжу, дарує все те, чим користуємось у повсякденному житті.
Учень 4. Природу треба оберігати. Не забруднювати атмосфери різними газами, водний простір – відходами промислового виробництва. Якщо ми не будемо розуміти природу, то вона відплатить нам розрухами: повенями, зсувами, ураганами. Закони природи – це її душа. Якщо людина їх порушує, природа відповідає знищенням того, що було створено людиною.
Вчитель. Усі ваші міркування правильні. Фізика – це одна з наук про природу. 
 Тож давайте на сьогоднішньому уроці пригадаємо, що вам відомо про властивості поводження молекул. Порівняємо із законами природи.
На дошку проектується напис:  «Ми зв’язані з усім живим у природі»
                                                                                                А. Швейцер
1.     МКТ –це …
2.     МКТ складається з … положень.
3.     Між атомами і молекулами діють ….
4.     Дифузія – це …
5.     Броунівський рух – це ….
6.     Усі речовини поділяються на три основні групи ….
7.     Форму і об’єм зберігають ….
8.     Не зберігають форму, але зберігають об’єм ….
9.     Усі молекули складаються з ….
10.  Атомна одиниця маси визначена у відношенні ….
Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя. Життя людини тісно пов’язане з тепловими явищами. Вона зустрічається з їх проявами так само часто, як і з механічними. Це – нагрівання чи охолодження тіл, залежність їх властивостей від температури, зміна агрегатних станів речовини тощо. Тому з давніх часів людство намагалося пізнати «таємницю» теплових явищ, пояснити їхню природу, використовувати у буденному житті.
Склалося так, що природа теплових явищ пояснюється у фізиці двома способами, які взаємно доповнюють один одного. Це так званий термодинамічний підхід, який ґрунтується на узагальнені багатовікового досвіду спостережень за перебігом теплових явищ і процесів та на формуванні загальних принципів їх перебігу.
Термодинамічний підхід розглядає теплоту з позицій макроскопічних властивостей речовини – тиску, температури, об’єму, густини тощо.
Інший підхід – молекулярно – кінетична теорія речовини пов’язує плин теплових явищ і процесів з особливостями внутрішньої будови речовини, що зумовлюють тепловий рух. Ця теорія здобула визнання в XXст., хоча її джерела сягають давньогрецького атомного вчення про будову речовини.  Отже, молекулярно – кінетична теорія побудована на основі узагальнених рівнянь руху значного числа молекул.
На дошку проектується напис: «Найважливіше завдання цивілізації –
     навчити людину мислити»
                                               Т.Едісон
Тож давайте поміркуємо:                 
1.                          У яких речовин – твердих, рідких чи газоподібних – дифузія відбувається швидше за однакової температури?
2.                          Що є найбільш наочним дослідним підтвердженням існування проміжків між молекулами?
3.                          Як змінюється об’єм тіл при нагріванні й охолодженні?
4.                          Назвіть агрегатні стани речовини.
5.                          Якою є кількість речовини (SiO2) у піщинці масою 20мг?
6.                          Чому дорівнює маса молекули азоту (N2)?
7.                          За якого об’єму спортивного залу кількість молекул повітря в цьому залі в 100 разів перевищує кількість атомів у залізній штанзі масою 100кг.?
Проведемо гру «Хто більше розповість про формулу, яка виражає….» (Учні розповідають, яку фізичну величину символізує кожна буква, залежність між величинами. За кожну правильну відповідь учні отримують по 1 балу.)                    
І – й етап
1. Вкажіть основні одиниці вимірювання фізичних величин, представлених у таблиці:
М
Мr
N
NA
m
T
t
k
R
p













ІІ – й етап
2. Визначте, яким фізичним величинам відповідають наступні одиниці вимірювання.
кг
моль
0С
К
Па
Дж









ІІІ – й етап
3.     Яким сталим величинам відповідають ці значення:
а) ____....=6,02 ·1023моль-1;  
б) ____....=1,38·10-23Дж/К
в) ____....=8,31ДЖ/(моль·К)
IV – й  етап
Запишіть відомі вам формули для визначення:
-         кількості речовини;
-         молярної маси;
-         число молів у даному тілі;
-         число молекул в тілі;
V – й етап
У кожній комірці таблиці дано кілька фізичних величин. Користуючись ними, визначте за фізичними формулами інші фізичні величини.
атомна одиниця маси а.о.м.

?
Маса речовини, маса молекули
?
Маса речовини, кількість речовини
?
Число молекул, стала Авогадро
?
Маса речови-ни, молярна маса, стала Авогадро
?
Кількість молекул, молярна маса
?








Висновок вчителя
На дошку проектується напис: «Природу треба берегти,
 як ми бережемо саме життя. »
П.І. Чайковський
«Молодь! У твоїх руках – майбутнє нашої планети.»
На жаль, людство ще не навчилося дбайливо і раціонально використовувати природу в інтересах усіх мешканців планети, внаслідок чого воно зіткнулося з проблемою навколишнього середовища, яка сьогодні доповнюється рядом гострих соціальних проблем.
Проблема охорони навколишнього середовища є супутницею розвитку науково – технічного прогресу, наслідком недостатнього врахування екологічного фактора під час економічного розвитку. Минули часи, коли такими наслідками можна було нехтувати без істотної шкоди для природи.
Тепер, коли потенціал впливу людського суспільства на природу прирівнюється до геологічних сил самої природи, екологічні прорахунки і нігілізм стосовно охорони навколишнього середовища можуть поставити під загрозу існування життя на Землі.
Читається вірш:                        «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю,
Що після себе на світі лишаєм?
Ліси наші в’януть, нема більше рук,
 Птахи покидають край рідний навік.
Нечисте повітря, у ґрунті – нітрати,
І слово Чорнобиль нам страшно згадати.
І щоби на світі не стало біди,
Шануйте природу усюди й завжди.» 
А тому, вивчення курсу фізики на уроках, глибоке пізнання об’єктивних законів розвитку навколишнього середовища є необхідною умовою успішного розв’язання екологічних проблем.





       

        

  

Немає коментарів:

Дописати коментар